Річна інфляція в Україні за підсумками вересня прискорилася до 10% після 8,1% у серпні. Споживчі ціни за місяць зросли на 2,1%, повідомив віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов.
За його словами, офіційний показник інфляції не завжди збігається з тим, як подорожчання відчуває окрема родина. Це залежить від того, які товари й послуги вона купує найчастіше.
Які ціни змінилися у вересні
Мамедов навів приклади окремих категорій споживчого кошика. У вересні яйця подорожчали на 43,6%, освітні послуги — на 17,4%, одяг і взуття — на 8,5%.
Водночас частина продуктів подешевшала. За наведеними ним даними, овочі знизилися в ціні на 2,3%, а фрукти — на 5,7%.
Базова інфляція у вересні становила 8,8% у річному вимірі та 2% за місяць. Цей показник використовують для оцінки стійкіших інфляційних тенденцій, оскільки він меншою мірою залежить від сезонних коливань цін і адміністративних рішень.
Чи можуть депозити перекрити зростання цін
Мамедов назвав гривневі банківські депозити одним зі звичних інструментів для збереження заощаджень українців. За його словами, максимальні ставки за окремими депозитними програмами зараз можуть сягати 17,5% річних.
Після оподаткування процентного доходу за ставкою 23% фактична номінальна дохідність такого вкладу становитиме приблизно 13,5% річних.
Якщо інфляція протягом року залишатиметься близько 10%, депозит із такою ставкою може компенсувати зростання цін і дати невеликий реальний дохід. Водночас підсумковий результат залежатиме від фактичної інфляції, строку розміщення коштів і умов конкретного банку.
Що відбувається зі ставками банків
Національний банк менш як за два місяці вже вдруге підвищив ключову ставку. Такі рішення регулятора мають бути сигналом для ринку щодо підвищення дохідності гривневих депозитів.
Попри це, масового зростання депозитних ставок в українських банках не відбулося. У матеріалі про депозитний ринок також ідеться, що найближчим часом такого масового підвищення не очікується.
