Кабінет Міністрів передав до Верховної Ради проєкт Державного бюджету на 2027 рік №16000, яким передбачено збільшення видатків на судову систему до 37,9 мільярда гривень. Заслужена юристка України Марина Ставнійчук назвала цей документ “бюджетом поліцейської держави”, зазначивши, що кошти знайшлися на репресивні заходи — стеження, обшуки, підозри, а на захист прав громадян — практично ні.
Видатки правоохоронних органів зростають швидше за судову систему
За даними, наведеними юристкою, фінансування слідчих, антикорупційних та спеціалізованих органів за останні чотири роки зростає суттєво. Бюджет НАБУ збільшився із 1,8 мільярда гривень у 2024 році до 2,9 мільярда у проєкті на 2027 рік, фінансування ДБР — з 3,8 мільярда до 5,5 мільярда гривень, а видатки на БЕБ — майже вдвічі, з 1,8 мільярда до 3,2 мільярда гривень. Бюджет органів прокуратури зріс із 14,6 мільярда у 2024 році до майже 21,1 мільярда гривень у поданому законопроєкті.
Ставнійчук наводить статистику, за якою до суду з обвинувальним актом не доходить і 10 відсотків від загальної кількості відкритих проваджень, а за окремими посадовими й корупційними статтями цей показник менший за 8%. Понад 90% справ, за її словами, “вмирають” на стадії слідства або роками залишаються нерозглянутими.
Вища рада правосуддя попереджала про дефіцит
Наприкінці серпня Вища рада правосуддя застерігала Кабмін та Мінфін, що мінімальна потреба Державної судової адміністрації на 2027 рік становить 50,7 мільярда гривень. Уряд підняв початкову цифру із 23,1 мільярда до 37,9 мільярда гривень на всю систему, однак, за оцінкою юристки, це залишає суди у стані дефіциту фінансування. Раніше ДСА оприлюднило інформацію щодо виконання паспортів бюджетних програм у минулому році.
Ставнійчук звертає увагу на кадровий дефіцит: в Україні вакантні майже 2,4 тисячі суддівських посад, із них 1 961 — у місцевих судах та 428 — в апеляційних. Загальний дефіцит фінансування судової системи становить 12,8 мільярда гривень, що, за словами юристки, ставить під сумнів наявність ресурсу на виплату заробітної плати новопризначеним суддям за результатами конкурсів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
За офіційною статистикою 2026 року, секретарі засідань, помічники та консультанти судів отримують “на руки” в середньому 14–17 тисяч гривень, що, на думку Ставнійчук, спричиняє відтік кваліфікованих кадрів із секретаріатів місцевих судів. Вищий антикорупційний суд заявив про додаткову потребу у 520 мільйонів гривень для забезпечення роботи розширеного складу суддів.
Стаття 42 проєкту бюджету про виплати Пенсійного фонду
Юристка звертає окрему увагу на статтю 42 законопроєкту, яка пропонує встановити особливий порядок виплат Пенсійним фондом за рішеннями судів щодо пенсій за минулі періоди. За цією нормою, виплати здійснюватимуться за наявності коштів у бюджеті, а за їх відсутності з посадовців Пенсійного фонду знімається відповідальність і штрафи за невиконання судового рішення.
Ставнійчук вважає цю норму такою, що суперечить статті 129-1 Конституції України, яка встановлює обов’язковість виконання судового рішення державою, а також статті 130, що зобов’язує державу фінансувати суди та забезпечувати умови для їхнього функціонування.
Що пропонує юристка парламенту
Ставнійчук закликає народних депутатів під час розгляду проєкту Бюджету-2027 з’ясувати, чи покриває документ видатки на призначення суддів на 2,4 тисячі вакантних посад, чи передбачена гідна оплата праці апарату судів, а також вилучити зі статті 42 норму про можливість держави не виконувати судові рішення.
За її оцінкою, без цих змін бюджет передбачатиме кошти на розслідування та переслідування, але не на захист прав громадянина.
