В Україні зростає макроекономічна невизначеність, попри досвід НБУ та уряду працювати в таких умовах. Про це йдеться в колонці, оприлюдненій 22 жовтня.
Автор матеріалу пов’язує нинішню ситуацію з очікуванням міжнародного фінансування та занепокоєнням щодо виконання Україною взятих зобов’язань. У тексті зазначено, що погіршення логістики та обстріли тиснуть на торговельний баланс.
За оцінкою автора колонки, економічна ситуація також змушує говорити про глибину падіння ВВП. Фіскальний розрив, як ідеться в матеріалі, збільшується на тлі зупинки бізнесових процесів і збою в механізмі «реформи — надходження зовнішнього фінансування».
Що закладено до бюджету на 2027 рік
У проєкті бюджету на 2027 рік, за даними з колонки, передбачено підвищення податків. Водночас у документі залишається невизначеність щодо джерел покриття дефіциту.
Окремо автор звертає увагу на валютні інтервенції. У матеріалі йдеться, що вони закріплюються на рівні $5 млрд на місяць.
Інфляція, за вересневими даними, досягла 10%. Раніше «Вартові» писали, що річна інфляція в Україні у серпні зросла до 8,1%.
Як у колонці пояснюють дискусію про ставки
Автор колонки зазначає, що на перший погляд ситуація в Україні може виглядати як шок пропозиції: виробництво скорочується, а інфляція зростає. Класичною відповіддю на такий сценарій у тексті названо фіскальний імпульс і зниження ставок центрального банку.
Водночас автор застерігає, що таке пояснення працює лише тоді, коли розглядати шок пропозиції як випадковість і спиратися на підручниковий підхід. У матеріалі наголошено, що реальна ситуація складніша.
Контекстом для такої дискусії є політика центрального банку щодо вартості грошей. Раніше «Вартові» пояснювали, що таке облікова ставка НБУ і як вона впливає на курс долара та інфляцію.
У колонці також ідеться, що нинішня ситуація розгортається між очікуванням зовнішнього фінансування, виконанням Україною зобов’язань і потребою покривати бюджетний дефіцит у 2027 році.
