Національний банк підвищив облікову ставку до 16% річних, збільшивши її на 0,5 відсоткового пункту — із 15,5%. Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків і голова правління «Глобус Банку», пояснив у колонці, що вважає це рішення превентивним кроком через інфляційні ризики найближчих місяців.
За словами Мамедова, у серпні річна інфляція становила 8,1%, але восени на ціни можуть тиснути нові чинники. Він назвав серед них російські атаки на енергетику, виробництво та логістику.
Для бізнесу, за його оцінкою, це означає додаткові витрати на електроенергію, пальне, перевезення, резервне живлення і підтримання безперервної роботи. Частина цих витрат із затримкою може перейти у кінцеву ціну товарів і послуг.
Що зміниться для вкладників
Мамедов зазначив, що підвищення облікової ставки не означає автоматичного зростання всіх депозитних ставок на ті самі 0,5 відсоткового пункту. Водночас, за його оцінкою, гривневі інструменти залишаються способом підтримати інтерес до національної валюти.
Він навів орієнтири за вкладами у гривні: залежно від строку розміщення найпоширеніші ставки становлять близько 13,5–16% річних. За депозитами на три місяці це переважно 13,5–14,5%, на пів року — 14,5–15,5%, на дев’ять-дванадцять місяців — приблизно 14,5–16%. За окремими бонусними чи акційними пропозиціями дохідність може сягати 17–17,5%.
За словами Мамедова, Нацбанк через механізм депозитних сертифікатів стимулює банки активніше залучати строкові гривневі кошти населення. Тому банки можуть конкурувати не лише базовими ставками, а й додатковими умовами: відсотками за відкриття депозиту через мобільний застосунок, пропозиціями для нових клієнтів або умовами залежно від строку розміщення.
Чого чекати за кредитами
Мамедов вважає, що підвищення облікової ставки не має автоматично зробити кредити дорожчими вже наступного дня. Значна частина позик на обладнання, транспорт, сільськогосподарську техніку та інші засоби виробництва, за його словами, видається в межах партнерських програм банків із виробниками та постачальниками.
За програмами з фіксованою ставкою умови вже виданих кредитів не зміняться. Для нових позик банки і партнери, як зазначив Мамедов, шукатимуть баланс, щоб продукт залишався доступним для бізнесу.
Він допускає певне коригування вартості ресурсів за окремими стандартними програмами, але вважає, що підвищення облікової ставки лише на 0,5 відсоткового пункту саме собою не має спричинити загального стрибка кредитних ставок.
Мамедов також звернув увагу, що кредит нині може бути потрібен підприємству не лише для розширення, а й для купівлі генератора, створення власного джерела енергії, ремонту обладнання чи відновлення виробництва після обстрілу.
Вплив на валютний ринок
За оцінкою Мамедова, вища дохідність гривневих інструментів може зменшувати частину ситуативного попиту на долар або євро. Якщо людина має 100 тис. грн, вона може покласти їх на депозит і отримати процентний дохід; купівля валюти в такому разі є розрахунком на те, що курс зросте достатньо, щоб перекрити втрачений дохід і витрати на обмін.
Водночас Мамедов не очікує автоматичного зміцнення гривні після підвищення ставки до 16%. Він зазначив, що валютний ринок і далі працює в режимі керованої гнучкості. На курс, за його словами, впливають розрив між імпортом та експортом, потреба у валютних інтервенціях Нацбанку, обсяги міжнародної фінансової допомоги, бюджетні потреби та воєнні ризики.
