Голова парламентського бюджетного комітету Роксолана Підласа вважає, що програму «Національний кешбек» варто не включати до проєкту державного бюджету України на 2027 рік. Про це вона сказала в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За словами Підласи, питання кешбеку стало надто політизованим у Верховній Раді й відволікає від обговорення бюджету по суті. Водночас вона зазначила, що відмова від програми не дала б значної економії.
«Мене просто вже допекли цим кешбеком: будь-яка інтелектуальна, фахова розмова про бюджет зводиться до питання “а чому ви потратили гроші на кешбек?” Ця тема настільки політизована, що затьмарює усі розмови по суті… Я би краще взагалі цю історію поки що прибрала з бюджету», – сказала вона.
Підласа заявила, що обсяг витрат на кешбек у загальній структурі бюджету не має суттєвого значення. За її словами, Міжнародний валютний фонд, який, як вона зазначила, найбільш глибоко обізнаний у бюджеті та цікавиться станом українських публічних фінансів, не акцентує на цій програмі під час обговорення бюджету і його структури.
Пропозиції щодо податків і зборів
Голова бюджетного комітету також прокоментувала можливість створення у держбюджеті-2027 страхових фондів компенсації за рахунок підвищення ставки податку на додану вартість із 20% до 21% або ставки акцизу на пальне на 4 відсоткові пункти. Підласа знову спрогнозувала, що Верховна Рада відхилить таку пропозицію уряду.
На її думку, альтернативні ідеї окремих бізнес-асоціацій про тимчасове додаткове мито на імпорт також навряд чи матимуть підтримку в парламенті.
«Мито на імпорт – це так само, як і ПДВ, податок для кінцевого споживача. Думаю, що парламент цього не буде робити, тому що це буде викликати величезний спротив від суспільства», – пояснила Підласа.
Вона сказала, що серед можливих рішень особисто розглядала б податок на розкіш і збільшення штрафів за перевищення швидкості. Однак, за словами голови комітету, такі заходи були б незначними з фіскального погляду.
«У мене є особиста думка, що можна було б розглянути податок на розкіш, збільшення штрафів за перевищення швидкості. Але ми розуміємо, що всі ці речі, знову ж таки, є дрібними і фіскально незначущими. А додаткові податки чи збори, які можуть приносити значний ефект для бюджету, є політично неможливими», – додала голова комітету.
Підласа говорить про втрати від схем
Підласа заявила, що за таких умов увагу слід зосередити на закритті схем, через які бюджет втрачає кошти. Як приклад вона навела виплату зарплат у конвертах.
«Ефект від якогось нового дрібного податку чи навіть підвищення ПДВ на 1 відсотковий пункт та, наприклад, від припинення виплат зарплат в конвертах незрівняний: від зарплат в конвертах бюджет втрачає в рази більше грошей», – наголосила Підласа.
Днями міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко в інтерв’ю «Forbes Україна» запропонував редизайн програми «Національний кешбек». За його словами, це дало б змогу скоротити її бюджет у 2,5 раза й заощадити до 4 млрд грн.
Зараз кошти на Нацкешбек виділяють траншами з різних бюджетних програм у межах політики «Зроблено в Україні». Востаннє Мінекономіки повідомляло про перерахування чергового траншу наприкінці червня — за квітень. Тоді в міністерстві заявляли, що у програмі було понад 5 млн активних користувачів із щомісячними виплатами, понад 2 тис. виробників, більш як 422 тис. зареєстрованих товарів українського виробництва та майже 1,5 тис. продавців.
