Уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт «Про Державний бюджет України на 2027 рік», згідно з яким видатки становитимуть 7 трлн 272 млрд грн — майже на 900 млрд грн більше, ніж заплановано на 2026 рік, і більш як учетверо перевищують довоєнні щорічні показники. Доходи прогнозують на рівні 5 трлн 648 млрд грн, що на 452 млрд грн більше за цьогорічні. Різницю у понад 1,6 трлн грн уряд планує покрити за рахунок підтримки міжнародних партнерів.
У зв’язку з цим Президент і прем’єр-міністр звернулися до Верховної Ради з проханням не лише ухвалити збалансований бюджет, а й невідкладно підтримати низку законодавчих актів, необхідних для отримання фінансової допомоги.
Оборона — головна стаття видатків
На безпеку та оборону пропонують спрямувати 66,8% усіх бюджетних видатків — 4,89 трлн грн, що майже на 12%, або понад пів трильйона гривень, більше за показники 2026 року. Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив: «Проєкт бюджету-2027 сформовано в умовах, коли агресія РФ триває, і потреби сектору безпеки та оборони залишаються визначальними. Це беззаперечний пріоритет №1 для уряду. Всі можливі внутрішні ресурси держави насамперед спрямовуємо на здатність України ефективно протистояти агресорові».
За даними Мінфіну, оборонні видатки розподілять так: 1 трлн 792 млрд грн — на оплату праці захисників, 2 трлн 298,5 млрд грн — на озброєння та військову техніку, 499,9 млрд грн — на інші видатки, 264,9 млрд грн — резерв коштів, 30 млрд грн — державні гарантії на озброєння.
Соціальна сфера та освіта
За інформацією Мінсоцполітики, видатки на соціальну сферу за напрямами відомства зростуть до 540,3 млрд грн — на 72,6 млрд грн більше, ніж у 2026 році. Трансферт до Пенсійного фонду становитиме 292,8 млрд грн, а загальні видатки фонду з урахуванням власних доходів сягнуть 1 трлн 279 млрд грн.
У міністерстві повідомили, що на програми підтримки родин від народження дитини до початку навчання у школі передбачено понад 38 млрд грн. Збережено щомісячну допомогу на проживання для внутрішньо переміщених осіб — загальний обсяг фінансування становить 46,8 млрд грн.
Житлову політику фінансуватимуть у обсязі 84,9 млрд грн, майже удвічі більше, ніж торік. Найбільша частка — 45 млрд грн — піде на програму «єОселя».
Загальний ресурс на освіту складе 328,5 млрд грн, з яких 235,3 млрд грн — зарплата працівників закладів освіти. У Мінфіні запевнили: «Середньомісячна заробітна плата досвідченого вчителя у 2027 році становитиме 27,3 тис. гривень. Це на 65% більше порівняно з 2025 роком».
На охорону здоров’я передбачено 292,5 млрд грн, з них 225 млрд грн — у межах Програми медичних гарантій. У Мінфіні пояснили: «Збільшення видатків за програмою медичних гарантій у 2027 році дозволить переглянути тарифи на окремі медичні послуги. Це дасть можливість збільшити середній розмір заробітної плати лікаря спеціалізованої медичної допомоги до рівня 30 тисяч гривень (+11,9% до 2026 року), медсестри – до 20 тисяч гривень».
Окрему статтю видатків становить культура: раніше повідомляла «Вартові», що на цю сферу в проєкті бюджету закладено 15,02 млрд грн.
Підтримка бізнесу та енергетики
Видатки на компенсацію збитків, завданих агресором, відновлення та підтримання діяльності підприємств зросли майже удвічі порівняно з 2026 роком — до 96 млрд грн. Зокрема, 29 млрд грн передбачено для Національної установи розвитку на програму «Доступні кредити 5-7-9%». У Мінфіні додали: «Для страхування бізнесу від воєнних ризиків та іншої фінансової підтримки передбачено ресурс у 58,7 млрд гривень. Одним із можливих джерел його формування є підвищення стандартної ставки на 1 відсотковий пункт – з 20% до 21%. Остаточне рішення щодо такого заходу потребуватиме законодавчого врегулювання».
На підтримку енергетичного сектору планують спрямувати майже 100 млрд грн, на аграріїв — 7,4 млрд грн. На публічні інвестиційні проєкти пропонують витратити 116 млрд грн, з яких 76,4 млрд грн — залучені кошти міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн.
Соціальні стандарти та курс валют
Проєкт бюджету передбачає зростання реального ВВП на 1,3%. Середньорічний курс долара, з урахуванням якого верстали документ, — 47,1 грн; про те, як формується курс долара в Україні та чим офіційний показник НБУ відрізняється від готівкового, «Вартові» писали раніше.
Мінімальна заробітна плата має зрости з нинішніх 8647 до 9546 грн — на 10,4%. Прожитковий мінімум на одну особу з 1 січня становитиме 3559 грн, для дітей до 6 років — 3124 грн, для дітей від 6 до 18 років — 3895 грн, для працездатних осіб — 3691 грн, для осіб, які втратили працездатність, — 2878 грн.
Питання зовнішнього фінансування
Власні доходи бюджету мають зрости на 265,9 млрд грн порівняно з 2026 роком — до 3,2 трлн грн, найбільше за рахунок ПДВ, ПДФО та акцизів. Проте голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа зауважила: «Понад 131 мільярдів гривень із запланованих доходів з’являться, ЛИШЕ ЯКЩО парламент ухвалить зміни до Податкового кодексу. Наприклад, збільшить ПДВ на 1 в.п. і акцизи на пальне на 4 в.п. (оцінюю такі зміни як малоймовірні)».
Одним із головних джерел внутрішніх надходжень залишається розміщення Міністерством фінансів облігацій внутрішньої державної позики — план залучити у такий спосіб 544,4 млрд грн, майже на 125 млрд грн більше, ніж у 2026 році.
У Мінфіні повідомили: «Потреба у міжнародній підтримці у 2027 році становитиме $52,6 млрд. Заплановано залучення коштів від Європейського Союзу, країн G7 у межах фінансування ERA, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Великої Британії та інших міжнародних партнерів». За словами Підласої, наразі партнери підтвердили лише $20 млрд, тоді як Україні бракує ще $32,6 млрд зовнішньої підтримки, як раніше писали «Вартові».
Президент Володимир Зеленський закликав народних депутатів підтримати сім законопроєктів, запланованих до розгляду у Верховній Раді цього тижня, заявивши: «Україні необхідно закрити бюджетний дефіцит, і позитивні голосування народних депутатів можуть забезпечити надходження мільярдів доларів». Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про плани уряду завершити роботу над 42 документами, необхідними для отримання $29,5 млрд міжнародного фінансування, до 15 жовтня замість раніше обіцяного 1 листопада.
