Минулого тижня Національний банк підвищив облікову ставку до 16% річних із попередніх 15,5%. Рішення ухвалили на тлі прискорення інфляції.
Облікова ставка є одним з інструментів монетарної політики НБУ. Через так званий трансмісійний механізм вона впливає на вартість короткострокових коштів міжбанківського ринку, а відтак — на процентні ставки банків за кредитами й депозитами для підприємств і населення, обмінний курс гривні та ціни інших фінансових інструментів.
Коли облікова ставка зростає, банки, конкуруючи за кошти населення, пропонують привабливіші депозитні ставки. Водночас дорожчають і кредити для бізнесу та населення. За таким механізмом НБУ намагається впливати на інфляцію та ВВП.
Чому саме зараз
Раніше НБУ прогнозував, що у 2026 році інфляція буде помірною, однак влітку вона почала прискорюватися — зокрема через активізацію ударів по економічних об’єктах, промисловості та логістиці. У серпні річна споживча інфляція становила 8,1%, тоді як ціль НБУ — 5%.
Підвищення ставки з 15,5% до 16% — тобто на 0,5 процентного пункту — регулятор називає відносно невеликим і таким, що не означає різкого повороту на кредитному чи депозитному ринку. Коли інфляція почне стійко сповільнюватися, НБУ, за його ж поясненнями, почне знижувати облікову ставку, а разом із нею — і вартість фінансових ресурсів.
Що відбувалося на ринку в першому півріччі
У першому півріччі 2026 року облікова ставка залишалася на рівні 15% — НБУ знизив її до цього рівня ще наприкінці січня. Ситуація на кредитно-депозитних ринках за цей час була неоднорідною: кредити загалом трохи дорожчали, а депозитні ставки після невеликого зниження на початку року стабілізувалися і влітку почали відновлюватися.
Середня ставка за гривневими депозитами фізичних осіб за півріччя зросла з 10,1% до 10,4% річних, юридичних осіб — з 9,7% до 10% річних. Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (UIRD) у гривнях коливався в діапазоні 13,7–14,7% річних.
Гривневі кредити для бізнесу в середньому подорожчали на 0,2 процентного пункту — до 15,3% річних. За даними НБУ, висока вартість кредитів пояснюється не лише ціною фінансового ресурсу, а й воєнними, кредитними та операційними ризиками, які банки закладають у ставки.
Водночас НБУ фіксує, що приріст чистих гривневих кредитів бізнесу у другому кварталі 2026 року пришвидшився порівняно з попереднім кварталом — з 6,3% до 9,4%, а в цілому за рік — до 30%. Якість кредитного портфеля, за оцінкою регулятора, краща, ніж до повномасштабного вторгнення.
