18 вересня 2026 року в Україні почала діяти нова облікова ставка Національного банку — 16% річних. Це вже друге підвищення поспіль: наприкінці липня НБУ підняв її з 15% до 15,5%, а тепер — ще на піввідсоткового пункту. Для багатьох читачів термін «облікова ставка НБУ» лишається абстракцією з новин, тож варто розібратися, що це за показник, як він формується і на що реально впливає.
Що таке облікова ставка НБУ
Облікова ставка — це ключова процентна ставка Національного банку України, за якою він проводить операції з банками: приймає від них кошти на депозитні сертифікати або надає їм ресурси. Простіше кажучи, це ціна грошей для банківської системи, встановлена регулятором.
Коли НБУ підвищує ставку, банкам стає вигідніше тримати вільні кошти на депозитних сертифікатах у Нацбанку, ніж роздавати їх у вигляді кредитів під низький відсоток. Відповідно, зростає й вартість запозичень для бізнесу та населення. Коли ставку знижують, дешевші гроші від НБУ стимулюють банки активніше кредитувати економіку.
Саме через цей механізм облікова ставка НБУ вважається головним інструментом монетарної політики — вона впливає на дохідність гривневих депозитів, ОВДП та кредитів, хоча не діє миттєво і не на все однаково.
Як НБУ приймає рішення про зміну ставки
Рішення про рівень ставки ухвалює правління Національного банку на регулярних засіданнях з питань монетарної політики. Головний орієнтир для регулятора — інфляція та її прогноз.
Підвищення ставки до 16% у вересні 2026 року НБУ пояснив стійким фундаментальним ціновим тиском та вторинними ефектами, як повідомляє epravda.com.ua. За даними znaj.ua, безпосереднім поштовхом стало прискорення річної інфляції в серпні до 8,1% — це перевищило липневий прогноз самого НБУ. Найбільше на зростання цін тиснуло пальне, яке дорожчало швидше за очікування.
Про те, що інфляція в Україні у серпні 2026 року прискорилася до 8,1% річних, «Вартові» вже писали раніше.
Крім цін на пальне, за даними znaj.ua, на рішення НБУ вплинули високі витрати підприємств на енергоносії, перевезення та оплату праці, а також загострення ситуації на Близькому Сході й пошкодження інфраструктури внаслідок російських атак.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин в інтерв’ю rbc.ua зауважив, що дії НБУ перебувають у загальному світовому тренді: центральні банки США, Європи та інших країн також підвищують ставки через паливну кризу та інфляцію. За його словами, «НБУ бачить інфляційні ризики і намагається випереджати їх, стримувати інфляційні тенденції через монетарні важелі».
Водночас Шевчишин звернув увагу, що ефект від попередніх підвищень — з 15% до 15,5% — виявився обмеженим: «попередні підвищення ставки з 15% до 15,5% не сформували достатнього покращення показників дохідності депозитів та ОВДП». На запитання, чи 16% — це вже верхня межа на рік, аналітик відповів, що Нацбанк у своєму релізі допускає й протилежний сценарій: «Якщо бізнес буде звільняти людей або не зможе їм платити, у такому разі Нацбанк може розглянути варіант зниження ставки для стимулювання економіки».
Що таке подвійна облікова ставка і коли вона застосовується
У поточному дизайні монетарної політики НБУ облікова ставка є базовою для всіх операцій регулятора з ліквідністю. Подвійна облікова ставка НБУ — це підхід, за якого Нацбанк установлює різні ставки для операцій із залучення коштів у банків і для операцій із надання їм ресурсів, аби точніше керувати вартістю грошей у різні періоди та стримувати або, навпаки, стимулювати кредитну активність.
За інформацією buhplatforma.com.ua, конкретні параметри та коридор процентних ставок за операціями Нацбанку — зокрема ставки за кредитами овернайт та депозитними сертифікатами — прив’язані саме до облікової ставки і переглядаються разом із нею. Це означає, що зміна базового показника до 16% автоматично тягне за собою перегляд усього коридору ставок, яким НБУ регулює ліквідність банківської системи.
Як ставка впливає на курс гривні та інфляцію
Логіка монетарної трансмісії, яку описує НБУ, така: вища облікова ставка підвищує дохідність гривневих інструментів — депозитів і ОВДП. Це має робити гривню привабливішою порівняно з валютою і знижувати попит населення на долари чи євро, а отже, опосередковано підтримувати стабільність курсу.
Водночас Андрій Шевчишин в коментарі rbc.ua зазначив, що на практиці цей механізм працює не завжди швидко: «поточне підвищення може не вплинути на стримування інфляції, тому що фактори інфляції перебувають поза впливом монетарних показників». За його словами, головна мета НБУ — «підтримати гривневу дохідність інструментів», щоб вільна гривня на тлі зростання цін на імпортні товари не пішла у валюту і не створила додаткового тиску на курс.
На запитання про вплив дорожчих кредитів на вартість товарів аналітик відповів, що прямого й швидкого зв’язку тут немає: «Ринкові монетарні фактори не мають такої швидкої трансмісії, щоб відобразитися на вартості товарів». За його оцінкою, більше значення для цін мають безпекові фактори, знищення товарів і проблеми з логістикою.
Шевчишин також звернув увагу, що першим наслідки рішення НБУ відчує банківський сектор, оскільки саме банки залучають кошти в Нацбанку і видають їх далі економіці. Для кінцевого споживача — крім пільгових програм кредитування — вартість позик, за його словами, теж зросте, бо зросла безризикова ставка, орієнтир для всього ринку.
Він додав, що надалі варто стежити передусім за динамікою інфляції, а також за ринком праці, зарплатами й роздрібним ринком — саме ці показники, за його словами, покажуть, наскільки звужується реальний попит в економіці.
Курс гривні у щоденному режимі публікує сам НБУ — про це «Вартові» також писали, коли розповідали про офіційні котирування долара, євро та злотого на 20 вересня 2026 року.
Де перевірити актуальне значення ставки
Актуальний розмір облікової ставки НБУ, а також дати її зміни та історію попередніх рішень публікує сам Національний банк на своєму офіційному сайті — у розділах, присвячених монетарній політиці та рішенням правління. Там само розміщують і прогнозні документи, на які регулятор посилається, ухвалюючи рішення про підвищення чи зниження ставки.
Станом на 18 вересня 2026 року чинний рівень облікової ставки НБУ 2026 — 16% річних. Це значення діє до наступного перегляду правлінням Нацбанку, дату якого регулятор оголошує окремо в своєму графіку засідань з питань монетарної політики.
